намереваться

намериться намірятися, наміритися, мати (брати), взяти намір, (замышлять) замірятися, заміритися, думати, задумувати, задумати, надумуватися, надуматися, замишляти, замислити, мати (на думці, на мислі), мати думку, взяти думку (на думку) (з)робити що, (вознамериваться) наважуватися, наважитися, поважитися, зважитися на що и (з)робити що, (собираться) збиратися, зібратися, лагодитися, налагодитися, (редко) залицятися, тіяти (з)робити що. [Розсердивсь і вже був намірявся щось іще казати (Крим.). Ти инше щось робити замірявсь (Грінч.). Сина свого в крамарчуки віддавати не думає (Грінч.). Присягався, що не проп'є цих грошей сьогодні, а сам мав на думці зробити цеє негайно (Звин.). Я таки мав на мислі так зробити, та жінка відраяла (Богодух.). Кому господь має що дати, то дасть і в хаті (Номис). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н.- Лев.). А сесі воли за що маєте продати? (Кам'янеч.). Наваживсь ото він потай набрати хліба з громадської комори (Рада). Кинув тліючу губку на ожередь соломи і поваживсь тікати (Коцюб.). Всі сплять, опріче двох, що лагодяться й собі закуняти (Грінч.). Хлопці вже залицялися бити мене (Гуманщ.). Щоб сватати (її) - ніхто і не тіяв (Гр. Григор.)].

* * *

несов.; сов. - нам`ериться

ма́ти на́мір несов.; (собираться) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся); (несов.: иметь в виду) ма́ти на ду́мці; (вознамериваться) наміря́тися, намі́ритися, заміря́тися, замі́ритися